Коли вік – не вирок, а виклик.

Цей день спрямований на підвищення обізнаності населення щодо віку, як природного стану людини, з його фізичними та психологічними проявами та сприйняттям себе в ньому.

Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я, періоди життя людини визначаються, як:

-25-44  років – молодий вік;

-44-60 років – середній вік;

-60-75 років –  похилий  вік;

-75-90 років –  старечий вік;

-90 і старше років – довгожителі.

За даними Державної служби статистики, найбільша частка населення України – молоді і дорослі люди віком від 15 до 64 років. Частка  дітей від       0 до 14 років  становить 15,2%, осіб, старше  65 років – 20,2% ( або кожний п’ятий громадянин). Україна входить до 30 «найстаріших» країн світу, де спостерігається тривожна тенденція зі зростання кількості людей похилого віку. Середній вік тривалості життя в Україні  в 2023 році становив  70,9 років, чоловіків –  57,3 роки; порівняно з  2020 роком  ці дані були  більш оптимістичні:  у  жінок 76,2 років, чоловіків – 66,4 роки.

Доведено, що  саме вік є одним із факторів ризику для більшості неінфекційних захворювань (серцево-судинних, онкологічних, цукрового діабету 2 типу, хронічних захворювань легень). Придбані змолоду хвороби переходять в хронічну форму, створюючи тягар для медичної системи та  знижуючи якість та тривалість життя самої людини.

Стан органів і систем організму характеризує біологічний вік, –  якщо рівень фізичного стану високий, – біологічний вік може бути на 10-20 років менший паспортного, і навпаки.

Молодому віку притаманні найвищі значення фізичної працездатності та найкраща адаптація до несприятливих умов зовнішнього середовища, найменші показники захворюваності. Проте, починаючи вже з 30 років відбувається поступове зниження ряду показників фізичної працездатності, пов’язане з віковими змінами: обмеження рухової активності, порушення обміну речовин, уповільнення роботи всіх органів і систем, зменшення витривалості та зниження імунітету.

Відомо, що до чинників  здоров’я, які впливають на якість та тривалість життя, відносяться спосіб життя людини (на 50%), спадковість (на 20 %), навколишнє середовище (20 %), стан охорони здоров’я (10%). Слід зазначити, що здоровий спосіб життя робить життя людини якісно кращим, приємнішим, збільшує його тривалість.

За визначенням, здоровий спосіб життя (ЗСЖ) – це форма і способи повсякденної життєдіяльності людини, які призводять до вдосконалення резервних спроможностей організму, успішного виконання соціальних і професійних функцій, підвищують опірність до захворювань. Дотримуватись ЗСЖ корисно в любому віці,  але саме в середньому і старшому віці  це актуально, як ніколи, адже «резервні спроможності організму» вже трохи вичерпані.

Продовжити життя та зробити його якіснішим допоможе комплекс чинників:

– регулярне та збалансоване 3-разове харчування;

– регулярна рухова активність середньої інтенсивності;

– повноцінний сон ( 7-8 годин в темряві та тиші);

– відмова від куріння та алкоголю;

– додаткове вживання комплексу вітамінів ( взимку та навесні);

– освоєння технік зниження чутливості до стресу ( медитація, молитва, хобі );

– залучення до соціального спілкування ( клуби, гуртки за інтересами, волонтерство).

В старості, як і в будь-якому віці, життя людини не усвідомлюється без

суспільних відносин, спілкування та прагнення відчувати власну потрібність іншим – сім’ї, друзям, колегам. Хтось просто пливе за течією, а хтось приймає виклики сьогодення й намагається бути корисним. Пенсіонери плетуть сітки, шиють і готують для військових, беруть активну участь у житті громад, а головне – не падають духом, доводячи, що ні війна, ні вік не стануть на заваді твердому наміру перемогти обставини.

Будьте здоровими і активними в любому віці!