Вересень – місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера
2 вересня 2025
Щороку у вересні світова спільнота об’єднується, щоб підвищити обізнаність про хворобу Альцгеймера та інші види деменції. Це час, коли ми згадуємо про тих, хто живе із цим діагнозом, підтримуємо їхні родини та боремося зі стигмою, яка досі існує навколо хвороби.
Хвороба Альцгеймера — найпоширеніша форма деменції, яка становить від 60% до 80% усіх випадків. Вона не є природним процесом старіння, хоча здебільшого вражає людей старше 65 років. Це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке поступово руйнує пам’ять, мислення, поведінку та значно знижує якість життя.
Захворювання починається з мікроскопічних змін у мозку, які починаються задовго до перших проявів. У мозку утворюються аномальні структури: бляшки (відкладення білка бета-амілоїду) та клубки (скручені волокна білка тау), які пошкоджують та знищують нервові клітини. Як наслідок, порушується зв’язок між клітинами мозку, з’являються проблеми з пам’яттю, орієнтацією та повсякденними навичками.
Точна причина хвороби Альцгеймера не повністю зрозуміла, але вважається, що вона виникає через комбінацію генетичних, екологічних та способу життя факторів.
Симптоми.
Ранні симптоми часто включають труднощі з запам’ятовуванням нової інформації. З часом з’являються:
— дезорієнтація, зміни настрою та поведінки;
— глибока плутанина щодо подій, часу та місця;
— безпідставні підозри щодо рідних;
— серйозні проблеми з пам’яттю, мовою, ковтанням та ходьбою;
— у пізніх стадіях: апатія, соціальна ізоляція, галюцинації, проблеми зі сном та моторні порушення.
Симптоми можуть бути помітнішими для рідних, ніж для самої людини.
Фактори ризику.
Найбільший фактор ризику — вік (більшість хворих старше 65 років). Проте існують й інші:
— генетична схильність (наприклад, синдром Дауна підвищує ризик);
— серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння;
— травми голови, депресія;
— низький рівень освіти та відсутність розумової активності.
Як знизити ризик?
Хоча універсальної профілактики не існує, науковці доводять, що спосіб життя має значення. Корисно:
— дотримуватися здорового харчування (MIND-дієта, багата овочами, рибою, ягодами, горіхами);
— регулярно займатися фізичною активністю;
— контролювати артеріальний тиск, рівень цукру та холестерину;
— підтримувати розумову активність (читати, розв’язувати задачі, вчитися новому);
— уникати травм голови, управляти стресом, підтримувати соціальні зв’язки.