Напередодні 4 лютого Всесвітнього дня боротьби проти раку, ми звернулися до вас із проханням поділитися власним досвідом. Ми отримали надзвичайні історії, які показують силу людського духу та важливість підтримки.
Сьогодні ми поділимося з вами історіями Марії та Віталія – людей, які довели, що навіть у найскладніші часи життя триває, а боротьба завжди має сенс.
📘Життя всупереч прогнозам: історія Віталія, 42 роки
Віталію 42 роки, він батько двох дітей. Спорт був його пристрастю, а робота вчителя приносила справжнє задоволення.
Протягом деякого часу Віталій відчував дискомфорт у животі, але не надавав цьому значення, як і багато людей. Та під час проходження медичного огляду, лікарі запідозрили онкологічне захворювання. Після низки аналізів та біопсії, Віталію повідомили, що у нього виявили рідкісну, агресивну форму раку шлунку.
Діагноз зруйнував його звичний світ. Віталій, який завжди був опорою для своєї сім’ї, раптом сам опинився у ситуації, коли потребував підтримки. Його чекало важке лікування: операція, хіміотерапія, опромінення. Побічні ефекти були виснажливими – втрата ваги, слабкість, випадіння волосся. Але саме родина стала його головною опорою в боротьбі з раком та змушувала рухатися вперед.
Дружина була поруч у найтяжчі моменти, діти дарували малюнки й підтримували як могли. Після місяців боротьби настав довгоочікуваний момент – результати обстеження показали ремісію. Віталій не міг стримати сліз, це був другий шанс на життя.
Відновлення тривало довго, але Віталій поступово повернувся до викладання й почав по-новому цінувати кожен день, який здавався йому як дорогоцінний подарунок.
Історія Віталія – це лише одна з безлічі подібних. Вона про стійкість, віру та непохитність людського духу. Вона нагадує, що рак – це не кінець, це частина життя, яка вчить нас цінувати кожну мить, любити близьких і ніколи не здаватися.
📘Життя всупереч прогнозам: історія Марії
Одного дня легкий дискомфорт у правому боці змусив Марію звернутися до лікаря. Звернувшись до гінеколога, вона почула слова, які перевернули її життя «У вас є підозра на онкологію, необхідно пройти повне обстеження». Це був дуже сильний удар, Марія вирішила пройти додаткові УЗД, аналізи, підозри підтвердились. Діагноз – рак. Світ наче зупинився. «Безсонні ночі, страх і відчай опанували мої думки. Здавалося, що життя закінчилось», – згадує Марія.
У цей непростий момент найбільшою опорою та силою Марії стали чоловік, діти та 89-річна мати. Вони надихали не здаватися, нагадуючи, що сучасна медицина дає шанс на одужання. Їхня підтримка та віра в її одужання додавали Марії сили боротися.
Марія звернулася до Прикарпатського клінічного онкологічного центру, де зустріла лікарку, чиї слова по телефону допомогли їй заспокоїтися та подолати страх. Попереду була підготовка до операції, безліч медичних процедур та хвилюючі очікування. Але рік тому Марію успішно прооперували. Лікарі, медсестри, увесь персонал онкоцентру стали для Марії не просто фахівцями, а людьми, які щиро підтримували на кожному етапі лікування. “Це лікарі від Бога! Їхній професіоналізм, доброта та турбота були неймовірними”, – говорить Марія.
Сьогодні Марія хоче підтримати тих, хто тільки-но дізнався про свій діагноз: “Не бійтеся, не здавайтеся! Боріться – і все вийде”. Вона щиро вдячна лікарям за шанс на нове життя. І має ще одне бажання – щоб скінчилася війна та настав довгоочікуваний мир.
Її історія нагадує нам, що навіть у найтемніші часи завжди є світло надії. Що боротьба має сенс.
ДУ “Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України” щиро вдячний всім, хто поділився своєю історією. Ваші слова надихають, а приклад доводить, що ніколи не варто здаватися. Важливо пам’ятати про значення ранньої діагностики, адже вона суттєво збільшує шанси на одужання та збереження життя. Регулярні профілактичні обстеження допомагають вчасно виявити ризики та попередити розвиток хвороби. Дбайте про своє здоров’я, бережіть себе та будьте здорові!
